Киківський ДНЗ
 Батьківська сторінка
 Шановні батьки!
 
Підготовка дітей до шкільного навчання є однією з найбільш актуальних проблем у ДНЗ, так як з кожним роком ускладнюються вимоги навчання, сама програма варіюється в різних освітніх установах. Практика показує, що для багатьох дітей, які з тих чи інших причин не отримали повноцінного розвитку в ранньому і дошкільному дитинстві надходження в школу може виявитися складним випробуванням. 
Тому для забезпечення легкого безболісного переходу дітей з дошкільного дитинства до шкільного життя, створення передумов формування навчальної діяльності, колектив нашого ДНЗ намагається створити умови для максимального розвитку інтелектуально-творчої особистості кожної дитини, готової до прийняття нової соціальної ролі, статусу ученя. 
 Але успішне здійснення цієї великої і відповідальної роботи неможливо у відриві від сім'ї, адже батьки - перші та головні вихователі своєї дитини з моменту народження і на все життя. Сім'я для дошкільника - життєво необхідне соціальне середовище, що визначає шлях розвитку його особистості.   
Скоро ваші діти стануть першокласниками. І недарма ми чекаємо цього дня з хвилюванням, адже так багато поміняється в житті дитини  1 вересня! Але новими будуть не тільки портфель, ручки і форма, новими стануть і режим дня, і вимоги до дитини, і дитячий колектив, ну і, звичайно, в її житті з’явиться нова важлива людина – Учитель. До такої кількості нововведень
потрібно ще звикнути. Не так-то просто бути школярем, та ще всі навколо твердять: «Ти тепер не маленький», «Що граєшся як маленький», «Якщо будеш погано вчитися – отримаєш двійку». Начебто можна за один день стати іншим!
Звичайно, не за один день, і не за два, але досвідчені батьки погодяться, що адаптація до школи – період не нескінченний, і що, раніше чи пізніше, всі без винятку діти звикають до нових правил, вимог, до своєї нової ролі в сім’ї та суспільстві.

Скоро в школу

   Відомо, що чим краще готовий організм дитини до всіх змін, пов'язаних із початком навчання в школі і до труднощів, тим легше він їх подолає, тим спокійнішим буде перебіг підготування до школи. Тому і приділяється значна увага проблемі визначення готовності дитини до школи. Готовність дитини до систематичного навчання - це той рівень розвитку дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров'я дитини.

   Чому ж так важливо визначити готовність дитини до вступу в школу? Доведемо, що у дітей, не готових до навчання, важко і достатньо довго відбувається підготовка адаптації, пристосування до школи; у них значно частіше проявляються труднощі навчання. Серед них значно більше невстигаючих, і не тільки в першому класі, а й на далі ці діти частіше серед невстигаючих, і саме в них наявні випадки порушення стану здоров'я.

   Батькам слід звернути увагу: якщо дитина не достатньо готова до навчання, але навчається добре - це досягається дуже дорогою «фізіологічною ціною» і виникає значне напруження різних систем організму, призводить до стомлення і перевтомлення, і як результат - розладу нервово-психічної системи.

   Що ж включає в себе психологічна готовність до навчання в школі? Важливим є те, що майбутній школяр «починається» з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильне уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Вони допомагають збагнути дітям всю серйозність навчальної діяльності та відповідально ставитися до учнівських обов'язків. Батькам треба пам'ятати це, щоб роботу в цьому напрямку будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем: постійно переконувати, що навчання в школі - це серйозна праця, унаслідок чого дитина дізнаватиметься щось нове. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання. Треба пам'ятати про те, що в школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто формувати вміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.

    Прагнення йти до школи живиться передусім пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості і на кінець дошкільного дитинства набирає форм пізнавальної активності. Тому батьки повинні сприяти формуванню допитливості, здатності розділяти відоме й невідоме, переживати почуття задоволення від набутих знань, радості й захоплення від виконання інтелектуальних завдань.

    Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє. Важливий не тільки обсяг тих знань, які має дитина, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість. Саме тому важливо не вчити дитину читати, а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, і особливо рухів руки і пальців.

    Необхідно розвивати у дітей здібності слухати, розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати, проводити зорове зіставлення. Розумова готовність визначається як умінням дошкільника розв'язувати прості задачі, робити звуковий аналіз слова або зв'язно розповідати про зображення на картинці, так і тим, якою мірою доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації.

   Є діти, які не досягають такого рівня розумового розвитку, за якого вони можуть успішно включитися в навчальний процес, зазнають у першому класі значних труднощів, навіть в умовах незалежного індивідуально підходу до них. У таких випадках очевидна не готовність до навчання.

   Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу. До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями: «більше», «менше», «однаково», «стільки само», «короткий і довгий», «старший і молодший»; уміти порівняти найпростіші предмети.

   Вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати свою психічну діяльність. саме певним рівнем вольового розвитку маленького школяра обумовлюється його здатність зосереджуватися на виконанні шкільних завдань, скеровувати увагу на уроці, довільно запам'ятовувати й відтворювати матеріал. Формуванню у першокласників відповідальності за учнівські справи, сумлінного ставлення до своїх учнівських обов'язків сприяють розвинені батьками в період дошкільного дитинства мотиви елементарної обов'язковості правил поведінки та вимог дорослих. Тому важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися; формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність із моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватись правил поведінки в колективі - надійний компас для новачка в новому середовищі.

   Одне з першочергових завдань сім'ї, у забезпеченні загальної готовності дитини до школи полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Туди входить піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.

   Успішність навчання в школі багато в чому залежить від функціонального розвитку і стану здоров'я дитини. Дитячий організм сприйнятливий до негативних зовнішніх впливів через морфологічну та функціональну незавершеність усіх систем і органів.

   Навантажень зазнає несформований опорно-руховий апарат, коли доводиться протягом тривалого часу утримувати статичну позу. Тому треба слідкувати, щоб у дитини не відбулося викривлення

     Від арифметики до математики 

        І батьки і педагоги знають, що математика — це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини, формування його пізнавальних і творчих здібностей. Відомо і те, що від ефективності математичного розвитку дитини в дошкільному віці залежить успішність навчання математики в початковій школі.

      Чому ж багатьом дітям так важко дається математика не тільки в початковій школі, але вже зараз, в період підготовки до навчальної діяльності? Спробуємо відповісти на це питання і показати, чому загальноприйняті підходи до математичної підготовки дитини-дошкільника часто не приносять бажаних позитивних результатів.

      У сучасних навчальних програмах початкової школи важливе значення надається логічній складовій. Розвиток логічного мислення дитини передбачає формування логічних прийомів розумової діяльності, а також уміння розуміти і простежувати причинно-слідчі зв’язку явищ і вміння будувати прості висновки на основі причинно-слідчої зв’язку. Щоб школяр не зазнавав труднощів буквально з перших уроків і йому не довелося вчитися з нуля, вже зараз, в дошкільний період, потрібно готувати дитину відповідним чином.

        Багато батьків вважають, що головне при підготовці до школи — це познайомити дитину з цифрами і навчити його писати, вважати, складати і віднімати (насправді це зазвичай виливається в спробу вивчити напам’ять результати додавання і віднімання в межах 10). Однак при навчанні математиці за підручниками сучасних розвиваючих систем ці вміння дуже недовго виручають дитини на уроках математики. Запас завчених знань закінчується дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного вміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати зазначені вище розумові дії на математичному утриманні) дуже швидко приводить до появи «проблем з математикою».

      В той же час дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути успішним математики, навіть якщо він не був заздалегідь навчений елементів шкільної програми (рахунку, обчислень і т. п.). Не випадково в останні роки у багатьох школах, що працюють з розвиваючими програмами, проводиться співбесіда з дітьми, які надходять в перший клас, основним змістом якого є питання і завдання логічного, а не тільки арифметичного, характеру. Чи закономірний такий підхід до відбору для навчання дітей? Так, закономірний, оскільки підручники математики цих систем побудовані таким чином, що вже на перших уроках дитина повинен використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати та узагальнювати результати своєї діяльності.

     Однак не слід думати, що розвинене логічне мислення — це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, що підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і потрібно займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини в цій області досить скромні). Насамперед розберемося в тому, з чого складається логічне мислення.

     Логічні прийоми розумових дій — порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, аналогія, систематизація, абстрагування — в літературі також називають логічними прийомами мислення. При організації спеціальної розвиваючої роботи над формуванням і розвитком логічних прийомів мислення спостерігається значне підвищення результативності цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку дитини.

    Розвивати логічне мислення дошкільника доцільніше всього в руслі розвитку математичного. Ще більше підвищує процес засвоєння дитиною знань у цій області використання завдань, що активно розвивають дрібну моторику, тобто завдань логіко-конструктивного характеру. Крім того, існують різні прийоми розумових дій, які допомагають підвищити ефективність використання логіко-конструктивних завдань.

Математика для дошкільнят

        Математика для дитини — це потреба рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та напрямок рухів предметів. Щоб пояснити дитині, що таке математика, найкраще це зробити на прикладах. Наприклад: "Раніше люди не знали, як ділитися між собою і придумали науку, яка дозволяла рахувати та вимірювати". Приводьте приклади із життя, наприклад під час покупок — "Ось, якби не було математики, ми б не змогли купити в магазині цукерки". Чим більше ви будете спілкуватись з дитиною, тим цікавіше їй буде вчитись. З чого починати? 

       Діток треба спонукати обстежувати предмети різної форми та величини та порівнювати їх — "такий самий, різні, однакові ...", вчити орієнтуватися на собі — "де вуха, ніс, ноги, ручки ...", у просторі — "ближче, дальше ..." та у часі "раніше,зараз,потім ...". Важливо навчити розрізняти де один та багато.

 Геометрія

     Щоб навчити дитину основним геометричним фігурам, показуйте їй ці фігури. Поясніть, які бувають прямокутники (квадрат, ромб), що таке кут, що таке сторона. Трикутник тому ТРИ-кутник, бо в нього 3 кути. Розкажіть про інші геометричні фігури, що вони відрізняються кількістю кутів.  Складайте з дитиною геометричні фігури з паличок. Робіть сторони з 1 та 2 паличками. Більш старших просіть складати із сторонами в 3-4 палички.

      Складайте також фігури різного розміру і фігури з різною кількістю паличок. Вчіть дитину робити комбіновані фігури, у яких є загальні сторони. Наприклад, з п'яти паличок треба скласти квадрат та два трикутника.

Цифри

        Комбінуючи лічильні палички, дошкільник краще починає розбиратися в математичних поняттях («число», «більше», «менше», «стільки ж», «фігура», «трикутник» і т.д.). За допомогою паличок корисно також складати букви і цифри. При цьому відбувається зіставлення поняття і символу. Нехай малюк до складеної з паличок цифрі підбере те число паличок, яке становить ця цифра.

        Дуже важливо прищепити дитині навички, необхідні для написання цифр. Для цього рекомендується провести з ним велику підготовчу роботу, спрямовану на з'ясування клітинок зошита. Візьміть зошит у клітинку. Покажіть клітинку, її боки і кути. Попросіть дитину поставити крапку, наприклад, в нижньому лівому кутку клітинки, в правому верхньому кутку і т.п. Покажіть середину клітинки і середину сторін клітинки. Подібні вправи не тільки знайомлять дошкільника з основами написання цифр, але також прищеплюють навички тонкої моторики, що надалі буде дуже допомагати дитині при навчанні написання букв.

        Наочність - важливий принцип навчання дитини Коли дитина бачить, відчуває, торкається до предмета, навчати його математики значно легше. Тому одним з основних принципів навчання дітей основам математики є наочність. Використовуйте якісь певні предмети, наприклад кольорові кружечки, кубики, смужки паперу і т.п. Добре, якщо ви зробите для занять математикою геометричні фігури, якщо у вас будуть ігри «Лото» і «Доміно», які також сприяють формуванню елементарних навичок рахунки у дошкільника. Важливим завданням у підготовці дошкільника до шкільного навчання буде розвиток у нього інтересу до математики. Для формування у дошкільника математичних уявлень використовуйте різноманітні дидактичні ігри. Такі ігри вчать дитину розуміти деякі складні математичні поняття, формують уявлення про співвідношення цифри і числа, кількості та цифри, розвивають вміння орієнтуватися в напрямах простору, робити висновки. При використанні дидактичних ігор у навчанні дошкільників математики широко застосовуються різні предмети і наочний матеріал, який сприяє тому, що заняття проходять у веселій, цікавій та доступній формі. 

 Елементарні математичні дії — "+","-"

       Щоб навчити дитину додавання і віднімати, спочатку потрібно навчитись розкладати числа на складові, наприклад, 5 складається з 2 та 3, та навчити визначати попереднє та наступного число в межах десяти.  Діти із задоволенням визначають попередні та наступні числа під час гри. Діти дуже люблять грати у задумані числа. Наприклад, загадайте число в межах десяти і попросіть дитину називати різні числа. Ви підказуєте, більше або менше. Потім поміняйтеся ролями.

 Пам'ятка для батьків 

    У 6 - 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

   Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

   Правило 1

  Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров'ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

    Правило 2

  Пам'ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 - 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 - 15 хвилин необхідно перериватися й обов'язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

    Правило 3

  Комп'ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день - так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

   Правило 4

  Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось - ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов'язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це - дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.

  Корисні поради:

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення;

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву)говорити дитині, що вона гірша за інших;

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання;

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною;

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими;

6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком;

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини;

8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно;

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму;

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус - найгірший варіант морального виховання. Примус у сім'ї порушує особистість дитини;

11. Визнайте право дитини на помилку;

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів;

13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі;

14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

 
Середа, 18.10.2017, 19:44
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів

Киківський ДНЗ © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz